Головний тренер КСЛІ-Київ-Баскет, Юлія Старих розповідає про здобуток своїх підопічних у Чемпіонаті ВЮБЛ (дівчата-2004). У Бердянську вони виграли чемпіонський титул, обігравши у фіналі тамтешній ДЮСШ-Бердянськ 63:54. Ця команда стала третьою у структурі клубу, яка стала чемпіонкою України (після КСЛІ-Київ-Баскета у жіночій Вищій лізі, головний тренер Олена Федченко, і КСЛІ-Київ-Баскета у чемпіонаті ВЮБЛ (юнаки-2003), головний тренер Андрій Харчинський.

– Найважчий матч був фінальний з ДЮСШ-Бердянськ. Ми йшли очко в очко. Було дуже важко, щоправда, у господарок була відсутня одна з лідерів Аліса Щербак, вона б теж посилила гру. На вольових якостях дівчата наприкінці матчу переломили хід гри. І змогли вирвати цю перемогу. Мені дуже допомагала Олена Федченко. Змогли дотиснути Бердянськ. Хоча… протягом сезону значних проблем з ним не мали. Може через те, що фінал був у Бердянську. А там атмосфера напружена: вболівальники, барабани – важко грати з такою підтримкою.

– Вольові якості виховуєте на тренуваннях?
– Ми підтримуємо їх морально, налаштовуємо на кожну гру. І перед грою ми сказали – те, що ви у сезоні вигравали, ще не значить, що у фіналі ви виграєте. Треба налаштуватися, це був останній бій, і закінчити на мажорній ноті чемпіонат. Цього нам вдалося досягти.

ЧИТАЙТЕ: ВЮБЛ (ДІВЧАТА-2004): КСЛІ-КИЇВ-БАСКЕТ – ЧЕМПІОН!

– Високу індивідуальну майстерність демонструє в команді Євгенія Путра, яку визнано MVP. А що роблять на паркеті інші, грають на неї?
– У нас у команді не лише Женя вирішує долю матчу. У нас усі дівчата старалися. І Маша Шульга – у неї висока результативність, та й якщо по всіх іграх взяти, у неї підбирань побільше, ніж у Жені. Дуже старається. Розкривається останнім часом ця дівчина. Віра Грималюк теж дуже перспективна. Якщо вони працюватимуть у тому ж ключі, будуть старатися, а в нас дворазові тренування, я думаю, що у них є перспектива і можливо гарне баскетбольне майбутнє.

– Те, що вони вчаться у КСЛІ, полегшує Вам завдання. Не сильно відволікаються на навчання?
– Так, вони вчаться у спортивному ліцеї, але в нас і навчання на високому рівні, і тренування. Єдине, що добре – вдається поєднувати і навчання, і тренування. Навчальний процес під лаштований під графік тренувань. Тобто вони встигають і вчитися, і тренуватися. У цьому великий плюс КСЛІ.

– Дівчата ходили на матчі головної команди Київ-Баскета, цікавилися?
– Звісно, якщо ми не у роз’їздах, ми завжди їх беремо на матчі, виховуємо у патріотичному клубному дусі. Вони усі прагнуть після випуску грати у Київ-Баскеті. Ми в одній структурі, тому і виховуємо їх відповідним чином, і тренуємо.

– Грималюк і Путра з Вашої команди мають досвід виступів у Вищій лізі.
– Так, їх долучала Олена Георгіївна до матчів Вищої ліги (команда КСЛІ-Київ-Баскет виборола чемпіонський титул у цьому дивізіоні – ред.). Вони їздили по Вищій лізі з дівчатами з Київ-Баскета – Волошиною, Гутевич, Любінець, Рабчук. І додавалися дівчата 2002-го року. Можливо цей факт також зіграв свою роль. Бо і Путра, і Грималюк мали досвід гри проти дорослих дівчат. Награються. У будь-якому випадку кількість ігор – це досвід. То ж це теж далося взнаки. Вони і зобов’язані були взяти на себе лідерські якості.

– Відтак перемога закономірна, у наступному сезоні захищатимете титул?
– Захищатимемо однозначно, а наступний сезон покаже. Дуже хотілося б. Але ж ви знаєте, баскетбол непередбачуваний. Ми будемо розраховувати тільки на перше місце, будемо старатися, тренуватися, щоб повторити цьогорічний результат.

– Якщо усі ваші дівчата вчаться у КСЛІ, Вам легше буде зберегти кістяк команди?
– Так, мені хотілося б, щоб вибір був більшим. Важко грати командою у 5-6 гравців. У нас в команді є 9 гравців, хочеться, щоб і інші підтягувалися. Щоб усіх можна було задіювати. Бо у фіналі п’ять гравців грали. І можливостей когось підпустити по грі не бачила. Відтак, хотілося б, щоб інші теж підтягнулися і можна було б на них розраховувати.

– То ж, насправді, питання на майданчику вирішує обмежена кількість гравців, хоча баскетболом захоплюються більше дівчат?
– Якщо брати такі ігри, як фінал, вирішили грати п’ятьма. Інші дівчата виходять у матчах з нижчим рівнем відповідальності, коли команди менш сильні. Мені б хотілося більш рівної гри від усіх гравців.