Здобувши сім золотих, дві срібних і одну бронзову медаль протягом карʼєри гравця, керманич киян продовжує ставити максимальні завдання перед собою та своїми підопічними вже в статусі тренера.

Очільницька карʼєра Володимира Михайловича розпочалась більш ніж 17 років тому в Черкасах. Спочатку асистентом, а згодом і головним тренером він пропрацював із місцевими «Мавпами» сумарно 8 років. Вигравши Вищу лігу України без жодної поразки та випробувавши сили в еліті вітчизняного баскетболу, Холопов прийняв новий карʼєрний виклик — повернення в столицю, де одразу ж очолив молодіжну команду легендарного «Будівельника», який посідає в його житті особливе місце.

В сезоні 2016-17 починається фундоментально новий етап в карʼєрі Холопова — він вперше приміряв роль головного тренера в команді жіночої Суперліги, з першої ж спроби взявши золото з київським «Авангардом».

Того ж року в житті Вололимира Михайловича зʼявляється «Київ-Баскет». Як виявилось, міцно і на довго. Він очолив жіночу команду «жовто-чорних» і результати не змусили себе чекати — під його керівництвом дівчата двічі тріумфувала в національній першості і двічі зупинялась за крок від цього, виборюючи срібні нагороди.

Період роботи Холопова з нашими гравчинями подарував пересічному вболівальнику чимало теплих спогадів та яскравих емоцій. Від премʼєрного в історії команд Клубу чемпіонства, до історичної перемоги над «Прометеєм», що перервала рекордну переможну серію камʼянців. Його тренерство ознаменувалось, як і першими успіхами «Київ-Баскета» так і процвітанням індустрії жіночого баскетболу в принципі. Конкурентний чемпіонат, затребувані легіонерки, несамовите суперництво. Запал та пристрасть на матчах з «Будівельником» і «Прометеям» тоді нічим не поступались іграм в чоловічій першості.

За пʼять років біля керма жіночої команди «жовто-чорних» Володимир Михайлович сповна реалізувався в якості тренера і довів свою профільну кваліфікацію на місці, де його найбільше потребувала команда і Клуб.

Лакмусовим папірцем професійного визнання стало призначення до тренерського містка національні команди України. Починаючи з 2017-го, паралельно з колекціонуванням медалей на чолі киянок, Володимир Михайлович протягом шести років тренував жіночу збірну з баскетболу 3х3, кістяк якої складався з його підопічних в клубній роботі. Під керівництвом Холопова сформувалась ціла плеяда талановитих виконавиць, що стали обличчям жіночого баскетболу в Україні та успішно представляють нас на міжнародній арені. 
Сьогодні, жовто-чорні кольори захищають такі знакові для нас виконавці як Анна Ольховик і Віта Горобець, молоді та перспективні Анжеліка Ляшко і Анна Сугак — усі вони цьогоріч повернулись у родину «Київ-Баскета» і знову матимуть нагоду працювати з тим, кому кожна з них, певною мірою, завдячує своєму спортивному становленню.

Втім, у життя кожного з нас внесло свої руйнівні корективи повномасштабне вторгнення росії. Баскетбол зник з порядку денного українців, як і будь який спорт відкотившись на «надцятий» план. Усі зусилля та думки спрямовані на одне — збереження української державності та опір екзитсенційному ворогу. Як і десятки тисяч небайдужих сміливців, багаторічний наставник наших дівчат з перших днів Великої війни взяв до рук зброю ставши на захист Батьківщини в лавах ТРО.

Згодом, через відчутний відтік кадрів зумовлений виїздом частини фахівців за кордон, а частини на фронти російсько-української війни, Володимир Михайлович отримав пропозицію повернутися на тренерську ниву. Повернутися, прийнявши новий професійний виклик — очолити головну команду «Київ-Баскета» в першому воєнному сезоні, який мав усі шанси не відбутися. Погодившись на це випробування у складний для вітчизняного баскетболу час, він пройшов з хлопцями усю турнірну дистанцію до останньої миті борючись за призові місця. В тій історичній кампанії ми посіли четверту сходинку, пропустивши вперед лише Чемпіона — Будівельник, лідера нинішньої першості Дніпро і одеську БІПУ.

В поточному сезоні ми розраховували і продовжуємо розраховувати на подальший розвиток команди, традиційно ставлячи перед собою найамбітніші цілі. Втім, баскетбол, як і будь який спорт — безперервна череда перемог та поразок, злетів і падінь. Від початку сезону ми встигли відчути як і смак фіаско в Черкасах, так і тріумфу в Луцьку.

Кожна пережита емоція — вже стала частиною нашої історії, та цінним досвідом на шляху до подальших звершень.

З гідністю зустрішви усі складнощі ми рухаємось далі, прагнемо кращого і більшого. Такі ж цінності сповідує і Володимир Михайлович, який невдовзі відновить свою роботу на добре знайомому і давно опанованому поприщі.

Впевнені, що Холопову підкориться ще не одне досягнення на шляху розвитку жіночого баскетболу в Україні та нашому клубі зокрема, на чолі «прекрасної половини» якого він досяг чимало і зупинятись не збирається.

Час повертатися до парафії, де Вам немає рівних.

Успіхів, Тренере. Далі — Буде!