Головний тренер БК Київ-Баскет Володимир Холопов поділився своїми думками щодо прийдешнього Фіналу чотирьох Кубка України серед жінок.

– Безумовно, ми готуємося до третьої спроби взяти Кубок. Не без проблем готуємося, бо маємо травмованих гравців у лазареті. Це Оля Краєвська і Аня Ольховик. Якщо Краєвська точно не допоможе, то щодо Ольховик є запитання. Якщо виникне крайня необхідність, вона вийде на майданчик. Для нас це буде реально важке випробування, оскільки Кубок України є якимось каменем спотикання. Більшою мірою психологічним. Бо ми граємо добре чемпіонат. Але коли справа доходить до Кубка України, ми нажаль програли фінал і минулого, і позаминулого сезону. Ми безумовно хочемо виграти і реабілітуватися таким чином перед своїми вболівальниками, та й для підвищення самооцінки виграш трофею буде доречним.

– Команд, які минулого і позаминулого сезону перетинали вам шлях, вже нема серед претендентів на трофей. Це спрощує вам завдання?

– Говорив багато разів і повторюся зараз – Кубок України це специфічні змагання. І тут Чайка зовсім не слабша за Динамо. Оскільки Чайка і вибила Динамо з кубкового шляху. Відтак вона була сильнішою, хотіла більшевиграти і думаю зробить усе, щоб потрапити до фіналу. Наше завдання налаштуватися і зіграти у той баскетбол, який ми тренуємо і який готуємо. І спробувати виграти усе, що маємо виграти.

– Раніше Ви наголошували, що саме у вашій команді зібрані чи не найкращі гравці України. Чи не відчуватимуть вони браку мотивації?

– Кубок – це дуже гарна мотивація для гравця. Якою ще може бути мотивація для спортсмена, якщо не титул? Володар Кубка – це титул, за який нормальний спортсмен зобов’язаний боротися і робити усе, щоб ним заволодіти.

– Як правило, у лютий команди входять в оптимальній формі. На якому етапі готовності перебуваєте ви?

– Справа в тому, що наша команда має бути в оптимальній формі у березні (під час проведення передолімпійського турніру 3х3 – ред.). Ми готуємося за зовсім іншою програмою, яка жодним чином не пов’язана з нашими виступами у змаганнях 5х5. Основна наша мета – березневий відбір на Олімпійські Ігри (Київ-Баскет є базовою командою жіночої збірної України 3х3 – ред.). Гравці зараз перебувають під навантаженням. І буде нелегко, це однозначно.

– Отже, Кубок буде для вас “вишенькою на торті”?

– Хотілося б, щоб він став “вишенькою на торті”. В усякому разі ми зробимо для цього усе.

– Перший суперник ваш – Чайка. Наскільки добре вивчили її?

– Проблеми можуть виникнути. Важлива налаштованість, а головний чинник – наявність Саші Радулович. Якщо вона є це одна команда, якщо її нема, це інша команда. Ми у цьому сезоні зустрічалися з командою з Бердянська тричі, тричі вона не грала і ці ігри не були надто складними для нас. Але коли Радулович на паркеті, команда перевтілюється. Це гравець, який здатний самотужки вирішити долю матчу. А тут треба зіграти лише одну гру і ти вже у фіналі. В цьому і є специфіка Кубка. Це не тривалі змагання. Це одна гра плюс ще одна. І ми готуємося, розбираємо, дивимося відео, робимо усе, що треба. Бердянськ – міцний горішок і може потрепати нерви однозначно. Так само, як і Рівне. Яке грає у себе в залі, а вдома вони завжди виступають дуже добре. За підтримки рідних трибун. За них завжди дуже добре вболівають.

– У паралельній півфінальній парі віддаєте перевагу господаркам?

– Безумовно. Рівне – команда Суперліги, а НУБіП – Вищої ліги. Рівне сильніше апріорі. Ще й вдома набагато сильніше грають, ніж на виїзді.