Головний тренер чемпіонок України провів перший матч біля керма команди після півторамісячної паузи. Повернення виявилося переможним, Київ-Баскет обіграв міцний горішок Рівне-ОШВСМ 81:55. Що непокоїть Володимира Холопова сьогодні?
– Навідміну від результату змістом гри я не задоволений. Ми мали проблеми на підбираннях, ми зробили 21 втрату, це жахливо. Але, напевно, цього слід було очікувати, оскільки мала місце значна перерва у чемпіонаті. А у нас не було можливості навіть провести товариські матчі. Тож якість гри для мене очікувана, але, думаю, доведеться багато працювати, щоб усе це покращувати.
– Наскільки Ви задоволені дебютом Олександри Колесніченко?
– Саша пропустила майже пів сезону, вона ще далека від своїх найкращих кондицій. Я задоволений, що вона прагне допомогти команді, має бажання бути кращою, крок за кроком вона додаватиме. Головне нас очікує попереду – треба, щоб вона плавно вписалася в командну гру, у тактичні схеми, і я думаю, вона буде дуже корисною для команди.
– Перед Київ-Баскетом стоїть завдання захистити чемпіонський титул, наскільки це реально на тлі того, що і Завидна, і Краєвська усе ще перебувають у лазареті?
– Лазарет – це наша болюча тема. Нажаль, не так сталося, як гадалося – повторну операцію зробили Краєвській. Наташа Скорбатюк, нажаль, так і не зможе допомогти нашій команді, оскільки після операції реабілітація затягнулася, і найімовірніше вона цей сезон пропустить. Дай Боже, щоб вона допомогла у подальшому національній збірній 3х3. Щодо Дар’ї Завидної ситуація також не зовсім зрозуміла – коли вона зможе відновитися. Мене також непокоїть стан Ані Ольховик, нашого капітана. Вона хворіє, нажаль, зараз у неї діагностували запалення легенів і не зможе допомогти команді найближчим часом. Це вже не перша її хвороба. Сьогодні хвороби – біч нашої команди. Лікар робить усе можливе, щоб гравці якнайшвидше поверталися до складу.
– Навіть у сьогоднішньому складі Київ-Баскет здатний перемагати серйозних суперників, і матч з Рівним цьому приклад?
– Психологія переможниць має бути присутньою завжди. Ми суперник, за великим рахунком, самі собі. Усе залежить від того, як ми захищаємося, як ми граємо у нападі. Якщо ми припускаємося 21-ї втрати, можемо поступитися будь-якій команді. А якщо ти чітко граєш те, що тренуєш, тоді і результат буде набагато кращим. Думаю, нам усе по силах – і захистити чемпіонський титул, і поборотися за Кубок України, усе залежить від нас самих. Майже усе.
– Ваші особисті відчуття після повернення до керма керування командою, хвилювалися?
– Безумовно, півтора місяці і для тренера досить солідний строк, коли ти пропускаєш, проводиш поза іграми, випадаєш з ритму, але думаю, я впораюся зі своїм хвилюванням.