Головний тренер КСЛІ-Київ-Баскета, що виграв чемпіонство у жіночій Вищій лізі, Олена Федченко розповіла про головну місію жіночого тренера, пояснила причини сенсаційної поразки КСЛІ-Київ-Баскета у ВЮБЛ-2002 і поділилася планами на наступний сезон.

– По ходу сезону у нас особливих ігрових проблем не виникало. Але ми маємо проблему зі здоров’ям у Рябчук. Вона, нажаль, не змогла зіграти у фінальній частині чемпіонату. А у фінальній серії з ІнтерХімом ми грали третю гру суто 2002-м роком і підключали два гравця 2004-го р.н., одеситки старші, сильніші за нас, вони і виграли третю гру. На четверту гру під’їхали Любінець, Гутевич, Волошина, які протягом сезону грали і у нас у складі, і одночасно за першу команду. І все стало на свої місця. Гутевич за підсумками сезону у Вищій лізі стала MVP, а Любінець – найкращою центровою. Матчі за головну команду однозначно ідуть їм на користь – Любінець міцнішає, а Волошина і Гутевич отримують ігрову практику.

– Хто ще у Вищій лізі боровся з вами не менш запекло, ніж ІнтерХім-2 у фінальній серії?
– Ми ж програли у регулярному чемпіонаті Динамо (КСЛІ-Динамо-НПУ, 3 грудня з рахунком 46:71 – ред.). Була дуже сильна гра. Першу гру ми виграли (2 грудня 66:59 – ред.), а у другій поступилися. По грі поступилися. Проти нас П’янтак, Фастова грали.

– Тобто Ви перевірили своїх дівчат у боротьбі з такими гравцями, тепер знаєте, над чим працювати?
– Так. Завжди є, над чим працювати, навіть коли ми виграємо.

– Чому програли фінал ВЮБЛ-2002?
– Ми налаштовувалися на боротьбу. Не можу сказати, що ми виходили на матч і були впевнені, що посядемо перше місце. Збірна Києва перед цим показала що Дніпро (СДЮСШОР-5 – ред.) підійшов до фінального туру у гарній фізичній формі. І у бойовому настрої. Бо вони не пробилися до вісімки у Вищій лізі і суто готувалися на фінал. По ходу матчу ми поступалися, але взяли ініціативу у свої руки, мали вигравати гру. Але ряд безглуздих помилок призвели до ось цього (поразка в овертаймі 80:82 – ред.). Це невиконання установки тренера. Коли ми вели одне очко і Малиновська перехопила м’яч. Що їй треба було зробити? Є такий термін в баскетболі – таймінг. Треба було повести м’яча, подивитися на час і не атакувати. І закінчилася б гра. Коли усе ж таки закинули три очка і Калюжна (тренер СДЮСШОР-5 Інна Калюжна – ред.) взяла тайм-аут, я показала гравцям, де їм треба було стати у триочковій зоні і не опускатися вниз. Свентицька зфолила – ну, вот! Це ланцюг грубих помилок, яких припустилися збірниці. Вони мають над собою працювати і аналізувати свої ігри. Я сподіваюся, для них це стане гарним уроком і вони у подальшому не припускатимуться таких помилок. А цими нашими помилками скористався суперник.

– Любінець, Волошину, Гутевич, Рабчук регулярно залучають до матчів першої команди. Хто ще може заявити про себе у головній команді? Пролунали прізвища Малиновська, Свентицька.
– Є Ростоцька, яка відновилася, є Березова. Але, нажаль, дуже складно увірватися після ВЮБЛ, дитячого баскетболу, у дорослий баскетбол. І отримати достатньо ігрового часу. Це дуже складно. І малоймовірно. Тому є Вища ліга, де дівчата мають пройти етап становлення, етап переходу з дитячого до дорослого баскетболу.

– Тобто завдання на наступний сезон – захист титулу у Вищій лізі?
– Особисто моє завдання – залишити частину людей, які зараз випустилися (з КСЛІ – ред.) у баскетболі. Щоб вони могли в перспективі вирости у гарних гравців.

– Щоб не пішли шляхом Жанни Джунь (дівчина раптово припинила кар’єру у розпал сезону – ред.).
– Напевно, так, ви правильно сказали. Бо це теж наша праця, чотирирічна. І хочеться, щоб вона не пройшла даремно. А щодо чемпіонського титулу? Ну, це як вийде. Звісно, кожен тренер мріє захистити його.