Жоден професійний клуб не обходиться без якісного персоналу. За великими спортивними досягненнями своєї улюбленої команди або спортсмена широка публіка не помічає одних з головних творців подібних успіхів. І мова зараз не про тренерів, а про клубних лікарів, які найчастіше стають рятівниками спортивної кар’єри спортсмена.

Наш матеріал про людину, без якої не обходиться жодна важлива подія, пов’язана з гравцями, тренувальним, а також ігровим процесом. На початку цього сезону в «Київ-Баскет» прийшов Сергій Гумелев – новий лікар-масажист. І цей дебютний сезон в структурі віце-чемпіона України вже виходить для Сергія наднасиченим та унікальним за всі його роки роботи.

Ми розпитали нашого лікаря-масажиста про складнощі обраної ним професії, дізналися про важливість психологічної підтримки гравців, а також поговорили про коронавірус –неприємний феномен, який суттєво змінив принцип роботи всього клубного персоналу в плані підготовки гравців.

«Лід є лікарем номер один у спорті»

– Як довго ви працюєте в баскетболі загалом? Де працювали до «Київ-Баскету»?

– У баскетболі я працюю з 2003-го року. Перші десять років в БК «Київ», а згодом у клубі «Авангард». Після цього полетів працювати до Іспанії, до команди 4-го дивізіону, де провів більше чотирьох років. На початку цього сезону повернувся до України та почав працювати в «Київ-Баскеті».

– Що входить до основних обов’язків штатного лікаря-масажиста професійної баскетбольної команди?

– Все починається з передсезонної роботи, коли збирається колектив гравців. Повне обстеження фізичних кондицій, УЗД, МРТ, всі можливі аналізи. Визначаємо стан здоров’я, минулі та теперішні травми. І тоді ж приймається рішення, чи готовий спортсмен приступити до нового сезону та виступати за клуб. Це велика відповідальність – ретельно провести даний етап. Звичайна ситуація, коли у гравця колись була травма, голеностоп, меніск, і він нібито відновився, бігає, але глибоке обстеження показує, що наслідки травми не дозволять повноцінно тренуватися і грати, і умовно через місяць він знову «зламається». Такі моменти важливо виявити заздалегідь, зрозуміло, що клубу не вигідно підписувати контракт з таким гравцем. Також на цьому етапі виявляємо можливу нестачу вітамінів та мінералів у організмі, щоб знати, який комплекс згодом формувати для кожного окремого спортсмена.

З початком сезону основні обов’язки зводяться до підготовки гравців до тренувального та ігрового процесу, профілактики та лікування. Перед тренуваннями розігрів м’язів, тейпування. Звичайно, тут немає обмеження лише на «спортивні» травми. Хлопці завжди приходять самі зі своїми питаннями та скаргами, якщо щось турбує. Дивимося, спілкуємося, лікуємо. Якщо можливо, своїми силами, якщо щось серйозне, то вже на додаткові обстеження. Також завжди перша допомога під час будь-яких пошкоджень під час тренування та матчів. Після фізичних навантажень зазвичай прикладаємо лід на коліна, голеностопи, щоб зменшити втому, не тільки коли є травми, але й у рекреаційних цілях. Лід є лікарем номер один у спорті.

У цьому сезоні додатковою складністю став коронавірус. Команда, тренерський склад та всі, хто працює в колективі, регулярно здають тести, відправляємо матеріал до лабораторії. Зараз обов’язково за 72 години перед кожною грою здаємо ПЦР-тест.

– Розкажіть детальніше про харчування спортсменів. Чи є в них рекомендовані дієти? А також які БАДи приймають гравці протягом сезону?

– На клубі лежить відповідальність за харчування спортсменів під час передсезонних зборів та виїзних матчів, це також відноситься до моїх обов’язків. Треба заздалегідь формувати збалансоване меню з урахуванням всіх алергій та уподобань, у тому числі для вегетаріанців та інше.

Стосовно харчування вдома, важливо відмітити, що ми маємо справу з професіоналами: хлопці педантично слідкують за своїм раціоном. Білки, клітковина, мікро- та макроелементи – вони все це знають. Дружини тут також грають свою роль. Тож тут відповідальність на них самих, і з цим проблем не виникає. У тому числі, коли потрібно, наприклад, коректувати вагу: я можу давати рекомендації, але зазвичай спортсмени знають самі, як їм досягнути цих цілей.

У день матчів гравці повноцінно не їдять за чотири години до початку гри, але якщо є потреба, за кілька годин можуть вживати протеїн у вигляді батончиків або банани, тощо. Додатково – відновлюючі БЦАА та інші амінокислоти.

Щодо добавок, під час фізичних навантажень, особливо бігу, спортсмен з потом витрачає велику кількість мікро- та макроелементів. Тож додаємо до води різноманітні ізотоніки, мульти гіпотоніки, що відновлюють баланс цих елементів у організмі. Для профілактики застудних захворювань додаємо вітамін С, від втоми вітамін D, вітаміни групи В. Все це даємо по-черзі: спочатку один комплекс вітамінів, потім другий. Комусь треба індивідуально коректувати дози на основі аналізів, що здаються двічі за сезон (перед початком та у середині).

«Відмінність звичайної медицини від спортивної – нам дуже важливі терміни, їх необхідно максимально скорочувати»

– Зламаний ніс Джейкобсона, щелепа Ковальова, потрійне розтягнення зв’язок у Мессі – травми в баскетболі ледве не щотижня. Як проходить відновлення спортсменів після серйозних травм?

– Все залежить від того, яка була травма, але завжди це комплексний підхід. Тут мова йде як про вживання таблеток, курс уколів, застосування різних компресів, масажів, так і про рекреаційні вправи на розтяжку, на закріплення зв’язок, на розробку пошкоджених ділянок. Це спільні обов’язки штатного лікаря-масажиста та тренера з фізичної підготовки.

Наприклад, коли у Мессі була травма з голеностопом, я рекомендував тренеру робити вправи з резинками, показував і розповідав, як робити, щоб зміцнити зв’язки та скоріше відновитися. В такому процесі дуже важлива комунікація та узгодженість дій. Ми всі зацікавлені у тому, щоб спортсмен якомога швидше відновився. І це велика відмінність звичайної медицини від спортивної – нам дуже важливі терміни, їх необхідно максимально скорочувати. Треба повертати гравця у стрій, застосовуючи всі можливі способи і комплексний підхід, і якомога скоріше.

Через певний час проводиться додаткове обстеження з метою виявити поточний стан пошкодженої ділянки: чи зрослася зв’язка, чи не має запалення рідини, чи готовий спортсмен повернутися до тренувань з командою. Навіть якщо по відчуттям у гравця більше не має скарг, ми покладаємося лише на обстеження, і тільки тоді приймаємо рішення. У таких ситуаціях тренери регулярно цікавляться у мене поточним станом та прогнозами, щоб знати, на що розраховувати. Багато нюансів, можна книгу писати.

– Як далося відновлення спортсменів, що хворіли на коронавірус? Як відстежували стан їх здоров’я?

– Після одужання гравців (отримання кількох поспіль негативних результатів ПЦР-тестів) ми проводили свої тести: виміряли пульс при фізичних навантаженнях, робили спірометрію, щоб відстежити, як працюють легені, кардіограму, і порівнювали всі результати з результатами до хвороби.

Ті ж самі процедури потрібно робити ще раз через декілька місяців, тому що хвороба непередбачувана, і якщо одразу після одужання все було добре, це не означає, що не буде довгострокових наслідків. На щастя, наші хлопці перенесли коронавірус відносно легко, наслідки були, але не критичні, зразок спортивного здоров’я. Краще про фізичні кондиції після СOVID можуть розказати тренери.

«Я, як і тренери, повинен бути водночас й психологом»

– У чому на ваш погляд полягають труднощі роботи штатним лікарем-масажистом у професійному баскетбольному клубі?

– Я люблю свою професію, те, чим я займаюся, і займаюся цим давно. Тому, я б сказав, що у мене немає великих труднощів.

Для мене головна задача у цій роботі полягає у швидкості (швидкості прийняття рішень, швидкості лікування) та, дуже важливо, у обґрунтованості цих дій: як я вже казав, покладаємося лише на повноцінні обстеження, ніяких «помацав і поставив діагноз одразу».

За роки моєї роботи з баскетболістами, ще до «Київ-Баскету», бували випадки, коли гравці вигадували собі хвороби, щоб «відкосити» від тренувань та трохи відпочити – то стегно болить, то рука. Тобто замість того, щоб обговорити втому в тренером, марнували час лікаря, гроші клубу на обстеження, а у підсумку виявлялося, що ніякої проблеми і не було. Мені, як лікареві, також важливо розуміти, що таке буває, швидко проводити паралелі та виявляти, у чому насправді справа.

– Чи були на вашому досвіді якісь смішні історії у роботі з баскетболістами?

– Колись була ситуація, гравець забув взяти шкарпетки на гру, вже не залишалося часу і нема де було взяти. Довелося тейпувати йому голеностоп разом з пальцями замість шкарпеток. Було достатньо історій, але зараз не згадаю.

– Ви сказали, що любите свою роботу. Розкажіть, що для вас є «Київ-Баскет»?

– З гравцями я, мабуть, проводжу більше часу, ніж хтось інший. Перед тренуванням, після тренування, за тим самим тейпуванням або масажами. Завжди цікавлюся психологічним станом спортсменів, особистим життям, побутом, сім’єю. Я, як і тренери, повинен бути водночас й психологом. Гравець може прийти зі скаргою на втому, треба розуміти, що на нього впливає в купі, щоб знати, як допомогти.

Команда – це завжди сім’я. Всі гравці, тренери, керівництво є одна велика родина. Звикаєш до всіх, і вони звикають до тебе. Як і у будь-якій сім’ї в нас також бувають непорозуміння і навіть інколи сварки, але це скоріше виняток. «Київ-Баскет» для мене багато означає.

– Яке ваше життя поза роботою? У соцмережах багато фотографій з донькою. Можете розказати про неї?

– Так, в мене є дружина і донька, їй 15 років. З чотирьох років професійно займається танцями. Починала з бальних та сучасних, але потім бальні довелося залишити, тому що чотири з половиною роки жили у Іспанії, там, де ми проживали, це не дуже розвинуто, тому вона продовжила займатися лише сучасними.

Школа, тренування майже щодня. Дружина не працює з того часу, як народилася донька. Вона віддає себе вихованню, дому, сім’ї, мені на це часу, нажаль, не завжди вистачає через роботу.

– Які є плани до кінця сезону?

– Коли працюєш з командою, в спорті, звичайно, всі плани тісно пов’язані з роботою. Дуже хочеться, щоб команда завоювала титул Чемпіона України у цьому сезоні, досягла своїх цілей у Кубку Європи ФІБА. Своєю роботою, я також прикладаю до цього зусилля, віддаю себе команді, працюю на командний результат. Тому всі досягнення мене дуже хвилюють, і буває до сліз прикро програвати важливі матчі. Робота для мене багато означає. Тому плани тільки чемпіонські.