Сьогодні «Київ-Баскет» проведе свій перший матч цього міжсезоння в рамках турніру ALBA Cup у Вроцлаві. Суперник більш, ніж серйозний – польська «Зельона Гура» є постійним учасником Єдиної Ліги ВТБ. До цього випробування та сезону в цілому жовто-чорні підходять у майже повністю оновленному складі – з минулого сезону в команді залишилось лише три гравці.

Втім зміни торкнулися не лише гравців – майже повністю був змінений тренерський штаб, що лише підтверджує те, що перебудова в «Київ-Баскеті» набула великих масштабів.

Головний тренер киян Айнарс Багатскіс переконаний: в цьому році команда стане ще більш агресивною та голодною до перемог, а головне завдання при формуванні складу залишається незмінним – формування складу навколо українських гравців.

Наша клубна пресслужба поспілкувалася з латвійським спеціалістом та розпитала про підготовку до нового сезону, оновлення складу та тренерського штабу, а також про три роки Багатскіса у «Київ-Баскеті».

«Завжди говорив хлопцям: будь-яка серйозна робота рано чи пізно неодмінно окупиться»

— Перш за все, хотілося б підвести риску під минулим сезоном. Пару слів, як оціните попередній сезон: які моменти можете відзначити зі знаком плюс? І що завадило досягти бажаного результату?

— З позитивних моментів відзначу те, що ми вибрали правильний шлях в питаннях комплектації. Вважаю, потрапили на сто відсотків в людей, яких запросили до Києва, — команда представляла собою єдине ціле. По суті дев’ять, а часом навіть десять гравців доповнювали один одного. Нехай «Київ-Баскет» не перебував на провідних ролях весь сезон, але ми не помилилися ні в одному з хлопців. Це легко доводить не тільки якість наших виступів, а й статистика. До моменту, як Джекобсон поїхав і не повернувся зі Штатів, «Київ-Баскет» за багатьма показниками очолював рейтинги Суперліги.

Правда, у комплектації подібного штибу є зворотна сторона: якщо один гравець випадає, то виникає дисбаланс. Працюючи в звичному режимі, спортсмени адаптуються до ролей, часу на майданчику, завдань. Але варто комусь випасти — і партнери змушені брати на себе більше відповідальності. Декому в таких випадках не вистачає сил, іншим таланту, або лідерських якостей. Тому коли Майк залишився в США, нас немов знекровили. Аналогічне відчуття, до речі, виникало під час матчів бабблу Кубка Європи ФІБА в Болгарії, куди з клубом не їздив Брендон Янг.

Скажете, був варіант побудувати команду за альтернативним принципом, де ставка робиться виключно на кістяк, 5-6 чоловік? В теорії, так. При такій стратегії гравці чітко знають свої ролі і грають без тиску — кожен з них лідер. Але короткою обоймою реально виграти лише битву, ніяк не війну. Сучасні практики в Європі і Америці показують: результат в довгостроковій перспективі дає ставка на 9-10 гравців з рівномірною ротацією.

Ми не могли навантажувати лише півдесятка баскетболістів ще й тому, що виступаємо в лізі, де за тиждень проводимо по два матчі. У команди — на відміну від більшості суперників по континентальним чемпіонатів — майже немає часу ні на відпочинок, ні на відновлення. Тому вважаю торішню комплектацію вірною.

З мінусів сезону назву поразку від «Запоріжжя». Вважаю, що у півфіналі повинні були перемагати. Але це вже в минулому. Що сталося, те сталося. Не можна зациклюватися на невдачах. Потрібно зробити адекватні висновки і йти далі. У професійному спорті немає вчора і завтра — тільки сьогодні.

— Говорячи про висновки, можна сказати, що вони зроблені глобальні. Нинішній склад «Київ-Баскета» зазнав кардинальних змін. З торішньої команди залишилося всього три гравці. Які фактори вплинули на таке різке оновлення складу? І чи можна це міжсезоння назвати великою перебудовою команди?

— Не сказати, що настільки серйозне перетасування складу відбулося з нашої волі. З іншого боку, радий, що гравці, з якими співпрацював протягом двох років, без труднощів знайшли нові місця роботи з підвищенням окладу на 50-60, а то і 70 відсотків.

Радий за хлопців, які мене терпіли: в якості нагороди вони отримали підвищення або по клубному статусу, або по зарплатах. Завжди говорив хлопцям: будь-яка серйозна робота рано чи пізно неодмінно окупиться.

«Будь-яка команда в Україні повинна формуватися навколо місцевих гравців»

— У зв’язку зі зміною ліміту легіонерів на 4+1, в «Київ-Баскеті» в прийдешньому сезоні буде одразу п’ятеро легіонерів, а на заміну збірникам прийшли здебільшого молоді і перспективні українці. Чи можна сказати, що концепція «Київ-Баскета», як базового клубу збірної, підійшла до кінця?

— Спочатку це була моя ідея як тренера, але тут і зараз з різних причин ми не можемо мати в розпорядженні кращих гравців збірної. Тому відштовхнулися від іншого посилу, якого теж постійно дотримувався. Будь-яка команда, яка будується в Україні, повинна формуватися навколо місцевих гравців.

У «Київ-Баскета» є талановиті молоді хлопці, в яких бачу потенціал і перспективу стати важливою частиною команди. Саме їм віддавався пріоритет при підписанні виконавців на сезон. А вже потім почали шукати іноземців, які скріплювали б лінії команди. Дуже важливо, що всі наші українські хлопці ще не зіграли найкращі сезони — їм є що доводити, собі перш за все.

— Цей сезон стане першим для «Київ-Баскета» в Суперлізі, коли на посаді асистента тренера буде не Артем Сліпенчук. Як оціните роботу зі Сліпенчуком протягом останніх двох сезонів?

— Він при мені ріс як тренер і як людина. Тому досвід залишився виключно позитивний.

Завжди підбираю помічників з думкою. Чи використовую їх підказки, прийму чи до відома доводи — питання інше. Але мені треба, щоб люди висловлювали свій погляд на ситуацію, не боялися дати раду, сперечалися. Але, правда, обгрунтовано.

Сліпенчук за два роки зробив крок вперед — як і наш тренер з фізпідготовки Маріс Брузікс, завдяки чому в «Київ-Баскет» сформувалася не тільки команда гравців, але ще і тренерів. Після закінчення сезону зі штабу залишився тільки я, тому сьогодні доводиться будувати з нуля ще і цей колектив. Нам треба притертися: один до одного, до нової команди, зрозуміти один одного.

Сліпенчук ж своєю роботою отримав підвищення, чому я щиро радий. Уже привітав Артема: говорю, ласкаво просимо до нашого клубу людей, які не сплять ночами. Асистент і головний тренер – абсолютно різні роботи. Особливо якщо ти відповідально ставишся до результатів своєї праці і до результатів команди.

«Ми всі хочемо побудувати агресивну і злу команду»

— Пост Сліпенчука зайняв Ренатас Куріліонокас, який раніше працював з цілою низкою клубів, в тому числі і з українськими «Соколами». Які очікування від роботи з Ренатасом? Як це було грати проти команди під його керівництвом?

— У Прибалтиці протистояння латишів і литовців має принциповий характер — кожен хоче довести іншому, що саме він крутіше. Ігри проти нього не були винятком із правил. Що ж до спільної роботи, то тут все просто. Незважаючи на те, що Ренатас трудився головним тренером не тільки в Харкові, але і керував збірною Казахстану, він ще молодий тренер. Але мені це імпонує, адже крім свіжого погляду Куріліонокас привнесе характерну йому агресію. Мені важливо щоб всі тренери вели себе в подібній манері: як кажу, повинні бути агресивними, але позитивними.

Поки придивляюся до своїх асистентів: дивлюся, що можна довірити і що потім вимагати. Взагалі ми почали тренування трохи раніше запланованого, оскільки дав помічникам індивідуальні завдання — оцінюю, наскільки вони вимогливі, як будують комунікацію. І, якщо чесно, подобається те, що бачу. Ми всі хочемо побудувати агресивну і злу команду, яка була б непередбачуваною для суперників.

— Як в цілому проходить підготовка команди до нового сезону? Як оціните форму прибулих гравців і що вже можете сказати з перших тренувань?

— Те, що всі знаходяться в різній формі, очікувано. Засмучує інше: в попередніх клубах завжди намагався зробити так, щоб на перший день збору команда завжди збиралася повністю. Передсезонна підготовка — дуже-дуже важлива частина сезону. Від того, яку базу заклав влітку, залежать подальші виступи, особливо на весняному відрізку. Але цього літа американці в «Київ-Баскет» приїжджали по черзі. Команда в повному складі зібралися лише кілька днів тому, через що залишилися без розміреної підготовки.

Відразу «з листа» граємо серйозний турнір в Польщі проти двох команд, які не стали чемпіонами, але як кажуть тамтешні фахівці, по сезону виглядали краще за всіх. Завжди прагну виводити гравців із зони комфорту. Подібний турнір — відмінна можливість це зробити, оскільки стресові умови відразу показують, хто є хто.

У контрольних іграх будемо лімітувати хвилини — не скажу, що матчі не важливі, але результат в них піде на другому плані. Важливо обмежити навантаження баскетболістів, щоб нічого не змінювати в тренувальному процесі і виконати весь обсяг запланованої на міжсезоння роботи. Пріоритети розставляю таким чином тому, що можна статути чемпіоном контрольних матчів, а потім не потрапити у плей-офф.

—На даний момент в команді 12 гравців. Останнім підписанням став Джефф Гарретт. Чи варто очікувати нові підписання або ж формування складу завершено?

— Комплектація завершена. Спочатку бачив картину тієї команди, яку хочемо отримати – і тому, коли уклали контракти з українцями, почали роботу по залученню легіонерів. Але перший раз в моїй практиці сталося так, що відразу чотирьох гравців, яких вели, не змогли привезти до Києва, оскільки вони підписали контракти з іншими клубами.

Ми дуже побоювалися помилитися при запрошенні на вакантні позиції інших виконавців, тому разом з Ренатасом ретельно оцінювали альтернативні варіанти. Весь час сиділи на телефоні, дивилися гравців, сперечалися при оцінці їх якостей. Для мене принципово, щоб виконавець мав атлетизм, був голодний до перемог і хотів рости. Також важливі особисті якості. Поза полем мені важливо щоб людина була хороша, а на паркеті повинен битися як головоріз. Ми шукали п’ять головорізів.

— Які ще будуть матчі у команди крім турніру в Польщі і в Слобожанському?

— Турнір в Києві. Плюс за тиждень до початку сезону — є домовленість з декількома клубами — зіграємо пару товариських матчів. Вдома чи на виїзді, вирішимо трохи пізніше.

«За два роки клуб виріс. І тепер ми повинні йти далі — усвідомлювати свої недоліки, щоб стати краще»

— Це буде ваш третій сезон в «Київ-Баскет». З якими почуттями ви готуєтеся до нього і які головні висновки зробили за підсумками двох попередніх сезонів?

— Вважаю, що клуб завжди повинен зростати. Навіть гранди — ЦСКА, «Реал», «Барселона» — до цього прагнуть, хоча знаходяться на найвищому рівні. Думаю, за два сезони роботи з менеджментом «Київ-Баскета» покращили по трохи всі сфери життя команди.

У нас є шикарні умови: зал 24/7, фітнес-центр, якісні тренери. Звичайно, залишаються організаційні дрібниці, які можемо вдосконалити. Але, вважаю, за два роки клуб виріс. І тепер ми повинні йти далі — усвідомлювати свої недоліки, щоб стати краще.

— Про цілі команди на сезон питати немає сенсу — вони завжди найвищі. Однак якщо абстрагуватися від погоні за кубками та медалями, то особисто ви, як тренер, який аспект своєї роботи або роботи команди хотіли б поліпшити в порівнянні з попередніми сезонами?

— Ставлю собі завдання вдосконалюватися професійно, фізично і ментально кожен день. І цьому неодмінно приділяю час, як би не був завантажений. Постійно приділяю увагу семінарів, вивчаючи роботу колег, щоб йти в ногу з часом.

Тримаю себе в формі в фітнес-центрі. Намагаюся читати. Загалом, намагаюся поліпшити себе — і паралельно переношу це на команду. Якщо ти 30 днів в місяць робиш все, щоб піднятися на сходинку вище, то і сам досягнеш прогресу, і команда неодмінно виросте.