Гравець збірної України Павло Крутоус розповів, які секрети відкрив йому партнер по Київ-Баскету чорногорець Мілош Латковіч перед матчем відбору чемпіонату світу Україна – Чорногорія. Той відбудеться 22-го лютого у київському Палаці Спорту.
– Дійсно, гра з Чорногорією буде дуже важливою, і я вважаю, нам треба підійти до неї максимально підготовленими. Мікроклімат у збірній цьому сприяє. Зрештою, він був створений не сьогодні і навіть не вчора. На зборах усі одне одного знають, знаходять спільну мову, у плані взаємопорозуміння жодних проблем нема. Так, у нас не так багато часу для підготовки, ми працюємо по два тренування на день, відпрацьовуємо усі можливі варіанти гри з Чорногорією і хочемо показати максимальний результат, наскільки це буде можливо.
– Твій партнер по Київ-Баскету Мілош Латковіч (єдиний чорногорський легіонер у Суперлізі України – ред.) відкривав якісь секрети про вашого суперника?
– Ми говорили з ним щодо майбутнього матчу. Він каже – я не можу визначитися, народився у Чорногорії, граю в Україні. Каже буде на матчі, а вболіватиме за гарний баскетбол.
– Комбінації, які ви напрацьовуєте, вже суто чорногорський варіант?
– Ну, кожна комбінація вдосконалюється протягом тренувань – вдається вона чи ні. Відпрацьовуємо комбінації, зміни, нові взаємодії, щоб усе виглядало максимально дієвим для гри з конкретним суперником. Як для перших тренувань, усе добре виходить.
– Чи встигне команда протягом чотирьох днів зборів зігратися?
– Важливо те, що багато хлопців зі збірної вже грали разом. Є зв’язки, які добре працюють, і зрештою, я думаю, що у грі з Чорногорією усе це буде помітно. Так, часу для підготовки бракує, але усі розуміють важливість моменту. Головне – концентрація і повна самовіддача.
– Уяви собі, що глядачі заповнять трибуни, ти вийдеш на майданчик. Відчуватимеш надмірне хвилювання, чи вболівальники стануть шостим польовим гравцем і це додасть тобі натхнення?
– З моєї точки зору, якщо перед грою має місце певний мандраж – це добре. Відтак, ти відчуваєш відповідальність і тобі не байдуже. Може комусь це заважає, але особисто мені це навпаки додає впевненості. Бо якщо ти впевнений сильно, можеш і перегоріти. Думки в голові можуть не ті виникати. Отже, якщо ти налаштовуєшся, спочатку маєш відчувати мандраж – це відповідальність перед вболівальниками, перед командою.
– Вболівальники можуть створити атмосферу, коли команда спіймає кураж?
– Так, усі знають, як приємно грати, коли трибуни заповнені, женуть команду вперед. Думаю, і для вболівальників чудово поринути у цю атмосферу. А для гравців це неоціненна підтримка.
– Глибоко аналізували суперника?
– Ми вже грали з ними (у вересні у Нікшичі, поступилися 84:90 – ред.). Чимало їхніх гравців нам знайомі. Склад змінився не кардинально. Так, є гравці, які не зіграють у Києві. Але персональний розбір суперника, аналіз кожного їхнього гравця, ще попереду. Зрештою, у цьому плані підготовка у клубі та збірній не відрізняються сильно (збірну України очолює головний тренер Київ-Баскета Євген Мурзін – ред.).
– Все йде за планом?
– Ну, так. У тренерського штабу є план на цю гру, а ми – його виконавці.
– Виконавці, але ж творчий підхід має бути?
– Так, звісно. У баскетболі імпровізація відіграє дуже важливу роль. Неординарно десь зіграти, втекти, закинути – це дуже важливий чинник. Є комбінаційний напад, якого намагаються дотримуватися – це фундамент командної гри. А решта – це вже імпровізація. До цього я теж готовий.