Американський легіонер Київ-Баскета Моріс Крік розповів про силу Суперліги Парі-Матч, знання політичної ситуації, своє сприйняття Києва тощо. Цією інформацією Моріс поділився на Олімпійському уроці у київській школі №1.
Про силу Суперліги Парі-Матч: – в усіх матчах я відчуваю справжній драйв. На Київ-Баскет налаштовуються серйозно усі суперники. Порівняно з Фінляндією (попередня країна, де грав Крік – ред.) український клубний баскетбол перебуває на досить високому рівні.
Про морозну погоду у Києві: – мене морозами не налякаєш. У рідному Меріленді температура теж опускається нижче 32 градусів за Фаренгейтом (що дорівнює нульовій позначці за Цельсієм – ред.). А коли я грав у Фінляндії, там клімат ще більш суворий. Головне – одягатися по погоді!
Про враження від Києва: – У Києві я живу з вересня. Що кинулося у вічі? Гарна природа, величний Дніпро. Привітні люди – завжди намагаються допомогти, якщо звертаюся. Щоправда, не завжди їм вдається пояснити, як слід, бо вулична англійська не на досить пристойному рівні. Але дискомфорту не відчуваю жодного.
Про воєнний стан: – Я, звісно, в курсі напружених стосунків між Україною і Росією. Знаю про воєнний стан. Хлопці в роздягальні жартують на різні армійські теми. Втім, якби дійсно виникала б загроза, вже подзвонили б з посольства.
Читайте: МОРІС КРІК І В’ЯЧЕСЛАВ ПЕТРОВ: БАСКЕТБОЛЬНИЙ ФУРОР У КИЇВСЬКІЙ ШКОЛІ
Про вроду українських дівчат: – я одружений хлопець. Але спробую бути об’єктивним – у Києві дійсно дуже красиві дівчата і жінки. Я багато де пограв, маю можливість порівняти. Усі порівняння – на користь українок!
Про улюблені види спорту: – Окрім баскетболу я дуже шаную американський футбол. У дитинстві паралельно займався ним. Також подобається бейсбол. Зараз у США набирає обертів соккер. Лігу чемпіонів? – можу подивитися, інколи бракує динаміки цій грі. Гострих моментів у футбольних матчах значно менше, ніж у баскетболі.
Про дворазове визнання Гравцем тижня Суперліги Парі-Матч: – Я намагаюся бути корисним своїй команді у кожному матчі і на будь-якій позиції. Граю, щоб виграти матч. Якщо при цьому це гарно виглядає збоку і втілюється у статистичні показники – я не проти, я тільки за.
Про відновлення після травми: – Поки що я працюю за індивідуальною програмою. Але відчуваю, що відновлююся за планом. Думаю, з наступного тижня приєднаюся до основної групи. Зроблю усе, щоб 6 грудня вже допомогти команді у поєдинку проти Політехніка.
Про важливість спілкування з дітьми: – Не можу сказати, що в Америці і Україні діти сильно відрізняються. Усі люблять рухатися, бавитися, усі хочуть грати у спортивні ігри, не тільки фотографуватися і “заліпати” у телефонах. Я радий, що (на олімпійському уроці – ред.) зміг відкрити їм парочку баскетбольних секретів, обмінятися позитивними емоціями, щоправда, не очікував такої уваги до себе.